Статьи

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ В ГОСТРОМУ ТА РАННЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ ПОВТОРНОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

В. Й. Ліпко: Пошукач кафедри неврології та рефлексотерапії (зав. – проф. Н. К. Свиридова) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Досліджено та проведено аналіз даних отриманих за допомогою магнітно-резонансної томографії у 30 хворих на повторний ішемічний інсульт. Оцінювалось розташування загальномозкових змін, лакунарних інфарктів, гострих ішемічних вогнищ, та постішемічних змін у обстежених хворих. В результаті досліджень виявлено, що з прогресуванням хвороби суттєво прогресують загальномозкові зміни.

У хворих на повторний ішемічний інсульт достовірно (р<0,01) виявлена відмінність за середнім рівнем артеріального тиску при клінічному вимірюванні та при добовому моніторуванні артеріального тиску, що слід враховувати при виборі антигіпертензивних препаратів.

 При проведенні аналізу динаміки зниження артеріального тиску через 4 тижні і 6 місяців лікування  хворих відмічено достовірне значне зниження артеріального тиску в порівнянні з вихідними показниками від початку розвитку ішемічного інсульту, що можливо враховувати при виборі тактики лікування.

Ключові слова

повторний ішемічний інсульт, ішемічний інсульт, діагностика, лакунарні інфаркти, постішемічні зміни.

Судинні захворювання головного мозку значною мірою визначають рівень таких показників здоров'я населення, як середня тривалість життя, захворюваність і смертність. Серед судинних уражень мозку найпоширенішим і важким за своїми наслідками є інсульт, летальність при якому вища, ніж при інфаркті міокарда, а перспективи відновлення працездатності вельми обмежені [1, 2, 3]. Інсульт призводить до тривалої госпіталізації, стійкої інвалідності, погіршення якості життя хворих та істотним економічних витрат.

Вторинним гострим ішемічним інсультам (ВГІІ) у вітчизняній літературі присвячено невелику кількість робіт, що відображають лише окремі аспекти даної проблеми [1]. Багато що тут залишається недостатньо вивченим, особливо що стосується питань патогенезу, клінічних проявів, а також причин і привертають велику увагу, щодо факторів ризику, що підвищують ймовірність виникнення інсульту і  впливають на його перебіг і результат. Вважається, що фактори ризику знижують адаптаційні можливості мозкової гемодинаміки і призводять до зриву компенсації кровообігу [2, 3].

Нормалізація артеріального тиску (АТ) представляє одне з найбільш ефективних напрямків вторинної профілактики ішемічного інсульту [1,4,8,20]. Підвищення рівня систолічного артеріального тиску (САТ) на 12 мм рт.ст., а діастолічного артеріального тиску (ДАТ) на 5 мм рт.ст. асоціюється зі збільшенням ризику розвитку інсульту в середньому на 34%. Така залежність відзначається не тільки у хворих наАГ , а й у пацієнтів з нормальним артеріальним тиском після перенесеного інсульту [4]. Хворі літнього віку мають майже у два рази більший ефект від нормалізації АТ, ніж хворі молодого віку, оскільки у них значно вище ризик розвитку повторного інсульту [4].

Дані про перебіг артеріальної гіпертензії при розвитку інсульту разом з даними інших інструментальних та клінічних обстежень можуть дозволити створити нові моделі, або доповнити існуючі, для більш повної оцінки дефіциту функції, створення прогнозу та схем реабілітації хворих.

Мета дослідження

виявити особливості  перебігу артеріальної гіпертензії у хворих в гострому та ранньому відновному періоді повторного ішемічного інсульту.

Матеріали та методи

Нами було обстежено 30 хворих на вторинний гострий ішемічний інсульт (ВГІІ). Верифікацію діагнозу проводили згідно критеріям МКБ-Х. Середній вік у групі складав 69,3±8,4 років. До дослідження не включали пацієнтів з цукровим діабетом, судомними нападами, психічними захворюваннями, порушенням толерантності до вуглеводнів, з онкологічною патологією, крововиливами у мозок та внутрішньочерепний простір, травмами голови, гострим інфарктом міокарду, вираженим стенозом магістральних артерій голови та шиї (більш як 70% просвіту судини). Обстежені хворі перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КМКЛ №7.

 Для  оцінки эфективності антигіпертензивної терапії та динаміки неврологічних змін в перші 48 годин, через 4 тижні та через 6 місяців від початку розвитку ВГІІ використовували комплекс діагностичних методів: клініко-неврологічне обстеження; нейропсихологічне обстеження; інструментальне обстеження (хронобіологічна структура артеріального тиску (АТ) за даними добового моніторування АТ; ультразвукове дуплексне сканування судин голови та шиї (УЗДС), магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ); електрокардіографія (ЕКГ);  лабораторне дослідження (загальноприйняті показники аналізів крові та сечі, біохімічне обстеження крові, визначення загального холестерину, тригліцеридів).Для аналізу ефективності терапії аналізували наступні показники  ДМАТ: середньодобові показники систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ); середні показники денного та нічного систолічного та діастолічного АТ (САТср, ДАТср); нічна та денна варіабельність САТ та ДАТ; показники добового ритму: добовий індекс САТ (СІСАТ) и ДАТ (СІДАТ). Статистичні методи обробки результатів (пакет прикладних програм «SТАTISTICA 6.0»).

Результати та їх обговорення

Добове моніторування АТ було проведено 30 хворим в гострий період ішемічного інсульту. При клінічному вимірюванні АТ реєструвалося у 4 (13,3%) хворих менше 140/90 мм рт. ст., а при проведенні ДМАТ зниження було відзначено у 13 (43,3%) пацієнтів, що достовірно більше (p <0,01), ніж при клінічному вимірі. Артеріальна гіпертензія 2 або 3 ступеня реєструвалася при клінічному вимірі АТ у 15 (50,0%) хворих з ВГІІ, а при проведенні ДМАТ кількість хворих була  достовірно (p <0,01) менше і відмічалась лише у 6 (20,0%) хворих. Таким чином, виявлена достовірна відмінність за середнім рівнем АТ при клінічному вимірюванні і при добовому моніторуванні АТ, що слід враховувати при виборі антигіпертензивних препаратів у  хворих з ВГІІ.

При проведеному аналізі динаміка АТ у обстежених хворих в гострий період ішемічного інсульту характеризувалася тим, що варіабельність САТ в денні години складала 21,1 ± 1,4 мм рт.ст., а у нічні години перевищувала нормальні значення і склала відповідно 18,3 ± 1,7 мм рт.ст. Варіабельність ДАТ в денний час відповідала нормальним значенням, а у нічний час була високою - 14,1 ± 3,1 мм рт. ст.у хворих з ВГІІ.

Враховуючи, що зміна циркадного ритму є прогностично неблагоприятною ознакою розвитку гострої і хронічної ішемії, було виявлено, що у 8 (26,7%) хворих в гострий період ішемічного інсульту виявлявся нормальний тип кривої, у 10 (33,3%) хворих зниження САТ вночі було менше 10%, у 5 (16,7%) пацієнтів відзначено підвищення САТ в нічний час, у 23,7% хворих реєструвалося надмірне зниження САТ. Середнє значення СІСАТ становила 11,3 ± 7,5%. У гострому періоді ішемічного інсульту протягом доби реєструвалися епізоди вираженої гіпотензії (АТ <90/60 мм рт. ст.) У  5 (16,7%) пацієнтів, епізоди значного підвищення АТ> 200/120 мм рт. ст. - у 12 (40,0%) хворих, що достовірно більше, ніж епізодів  зниження АТ (p <0,01).

При проведенні аналізу динаміки зниження АТ через 4 тижні і 6 місяців лікування  хворих з ВГІІ відмічено достовірне значне зниження АТ в порівнянні з вихідними показниками від початку розвитку ішемічного інсульту. Зниження САТ склало 27,1 ± 7,9 мм рт. ст., а зниження ДАТ склало 12,4 ± 4,7 мм рт. ст. через 4 тижні терапії. Достовірних відмінностей динаміки АТ через 4 тижні і 6 місяців терапії не було виявлено. Через 6 місяців терапії в групі пацієнтів з ВГІІ не було зареєстровано жодного хворого з надмірно високим АТ. За 6 місяців лікування, з метою досягнення цільового рівня АТ, комбінована антигіпертензивна терапія була призначена 23 (76,6%) хворим, і отримана достовірна динаміка неврологічних порушень. Цільовий рівень АТ по САД або ДАТ був досягнутий у 28 (93,3%) хворих з ВГІІ.

Висновки

У хворих на ВГІІ достовірно (р<0,01) виявлена відмінність за середнім рівнем АТ при клінічному вимірюванні та при добовому моніторуванні АТ, що слід враховувати при виборі антигіпертензивних препаратів.

Нами встановлені  зміни циркадного ритму: було виявлено у 8 (26,7%) хворих нормальний тип, у 10 (33,3%) хворих - зниження САТ вночі менше 10%, у 5 (16,7%) пацієнтів відзначено підвищення САТ в нічний час, у 23,7% хворих реєструвалося надмірне зниження САТ.

При проведенні аналізу динаміки зниження АТ через 4 тижні і 6 місяців лікування  хворих з ВГІІ відмічено достовірне значне зниження АТ в порівнянні з вихідними показниками від початку розвитку ішемічного інсульту, що можливо враховувати при виборі тактики лікування.

Література

  1. Котова С.Г., Антонов И.П. Повторные ишемические инсульты: основные причины возникновения и пути профилактики// «Медицинские новости».-2003.- №11.-С 57-61
  2. Major Ongoing Clinical Trials // Stroke. - 1997. -V.28. - P.478.
  3. Yamamoto H., Bogousslavsky J. // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. -1998. - V.64(6). - P.771-776.
  4. Chalmers J., MacMahon S., Anderson С et al. Clinician’s Manual on Blood Pressure & Stroke Prevention., Second edition – London: Science Press, 2000. – P.
  5. Sacco R. L., Adams R., Albers G. et al. Guidelines for Prevention of Stroke in Patients With Ischemic Stroke or Transient Ischemic Attack: A Statement for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association Council on Stroke: Co–Sponsored by the Council on Cardiovascular Radiology and Intervention: The American Academy of Neurology affirms the value of this guideline // Stroke. 2006; 37: 577 – 617.

Особенности течения артериальной гипертензии у больных в остром и раннем восстановительном периоде повторного ишемического инсульта

В. И. Липко: Соискатель  кафедры неврологии и рефлексотерапии (зав. – проф. Н. К. Свиридова) Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, Киев, Украина 

Проведена оценка и анализ данных, полученных при помощи магнитно-резонансной томографии у 30 пациентов с повторным ишемическим инсультом. Проведена оценка расположения общемозговых изменений, лакунарных инфарктов, свежих ишемических очагов и постишемических изменений у обследованных больных. В результате исследования выявлено, что с прогрессированием заболевания существенно прогрессируют общемозговые изменения.

У больных повторный ишемический инсульт достоверно (р<0,01) а выявлено отличие по средним показателям артериального давления при клиническом измерении и при суточном мониторировании артериального давления, что следует учитывать при выборе антигипертензивных препаратов.

  При проведении анализа динамики снижения артериального давления через 4 недели и 6 месяцев лечения больных отмечено достоверное значительное снижение артериального давления по сравнению с исходными показателями от начала развития ишемического инсульта, что возможно учитывать при выборе тактики лечения.

Ключевые слова

повторный ишемический инсульт, ишемический инсульт, диагностика, лакунарные инфаркты, постишемические изменения. 

Peculiarities of hypertension in acute and early regenerative period repeated ischemic strokeinpatients with recurrentstroke

V. Lipko: Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education Department of Neurology and Reflexotherapy Kiev, Ukraine

To evaluate possible features of MRI lesion localization, we examined 30  patients with recurrent stroke. Evaluation of cerebral atrophy changes, lacunar infarction, acute stroke and postischemic lesions localization and its presence has been performed.  With first and recurrent stroke cerebral atrophy changes appeared significantly more often.

In patients with recurrent ischemic stroke was significantly (p <0.01) and showed a mean difference in blood pressure in clinical measurement and ambulatory blood pressure monitoring, which should be considered when choosing antihypertensive drugs.

   When analyzing the dynamics of blood pressure reduction after 4 weeks and 6 months of treatment there was a significant decrease in blood pressure significantly compared with baseline after the onset of ischemic stroke, it is possible to consider when choosing a treatment strategy.

Key words

recurrent ischemic stroke, ischemic stroke, diagnostics, lacunar infarction, post ischemic lesions.


Оцените материал
(4 голосов)
Свиридова Наталья Константиновна

доктор медицинских наук, профессор, заведующая кафедрой неврологии и рефлексотерапии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика, главный внештатный специалист МЗ Украины по специальности "Рефлексотерапия". Занимается вопросами патологии цереброваскулярных и сердечно-сосудистых заболеваний, развивает область использования реабилитации и профилактики нервных заболеваний в медицинской практике.

Сайт: journal.nevrology.info/ Эл. почта Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии