Статьи

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКЛАДАННЯ КУРСУ НЕВРОЛОГІЇ ЛІКАРЯМ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ


Свиридова Н.К., Сулік Р.В., Середа В.Г., Кусткова Г.С., Пономаренко Ю.В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, кафедра неврології і рефлексотерапії

Резюме: в статті представлені навчально-педагогічні заходи, які розроблені і втілені в практику колективом кафедри неврології і рефлексотерапії для покращення підготовки лікарів циклу «Загальна практика-сімейна медицина».

Ключові слова: сімейна медицина, неврологія, викладання.

Мета: полягає в забезпеченні необхідної професійної ерудиції, кругозору лікаря для проведення диференціального діагнозу і диференційованої терапії, а також становлення у лікарів навичок, необхідних для неврологічного дослідження і діагностування найбільш частих або невідкладних уражень нервової системи.

 

Хвороби нервової системи внаслідок їх широкої поширеності та соціальної значущості займають одне з провідних місць в клінічній медицині. Опанування сімейними лікарями основ клінічної неврології ґрунтується на чіткій схемі викладання матеріалу. В основі вивчення патології нервової системи лежить засвоєння особливостей фізіології та анатомії нервової системи, включаючи  її соматичний та вегетативний відділи. Для засвоєння клінічного матеріалу лікарі повинні ознайомитись з класифікацією захворювань нервової системи. В практиці сімейного лікаря найчастіше зустрічаються судинні, дисметаболічні, запальні, вертеброгенні, токсичні та інші ураження.

Основні завдання курсу нервові хвороби включають:

  • навчання навичкам неврологічного обстеження, виявленню симптомів ураження нервової системи, виділенню неврологічних синдромів та обґрунтуванню топічного діагнозу;
  • отримання лікарем загальної практики – сімейної медицини (ЗП-СМ) сучасних знань про етіологію, патогенез, клініку, діагностику, диференційну діагностику, лікування та профілактику захворювань нервової системи;
  • формування у лікаря клінічного неврологічного мислення, здатності самостійно поставити діагноз, провести і призначити необхідний комплекс обстеження і лікування неврологічних захворювань, невідкладних неврологічних станів та проводити профілактику захворювань нервової системи.

Коротка характеристика дисципліни, її місце в навчальному процесі. Викладання неврології для лікаря ЗП-СМ має важливе значення у його підготовці, так як у своїй діяльності йому неодмінно доведеться в тому чи іншому обсязі вирішувати діагностичні, лікувальні та організаційні питання ведення як неврологічних хворих, так і пацієнтів з неврологічними проявами та ускладненнями будь соматичної патології. Основними завданнями при проведенні циклу з неврології є знайомство лікарів з найбільш актуальними питаннями дисципліни, оволодіння принципами побудови неврологічного діагнозу (топічного та клінічного). Особлива увага повинна бути звернена на діагностику та лікування таких захворювань як розлади мозкового кровообігу, пухлини головного і спинного мозку, захворювання і травми периферичної нервової системи, показання для нейрохірургічного втручання. При клінічному розборі хворих необхідно підкреслювати важливість ранньої діагностики, необхідність своєчасної госпіталізації хворих. При вивченні захворювань нервової системи особливо важливими є знання диференціального діагнозу і схем лікування таких ургентних станів як мозкова кома, гострий період інсульту, епілептичний статус, синдром Гієна-Барре, міастенічний криз і деяких інших.

Зв'язок з іншими дисциплінами. Викладання недільних циклів неврології в післядипломній освіті базується на попередній підготовці лікарів на інших кафедрах. Базові знання з анатомії, біології, медичної генетики, гістології та гістопатології, нормальної та патологічної фізіології, пропедевтики внутрішніх захворювань, загальної хірургії, факмакології є основою для засвоєння лікарями курсу загальної неврології. Отримані клінічні знання з курсу дерматовенерології, офтальмології, отоларингології, ендокринології, кардіології, гастроентерології, акушерства і гінекології, рентгенології дозволяють лікарям освоїти курс клінічної неврології, а також освоювати зміст дисципліни в цілому.

Знання, отримані лікарями на кафедрі неврології необхідні для кращого розуміння перебігу, клінічної картини і лікування наступних захворювань:

  • серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, атеросклероз, тромбоемболії, серцева недостатність, гострі кардіалгічні синдроми);
  • окремих захворювань інфекційної природи (менінгіти, енцефаліти, ВІЛ-інфекції, туберкульоз, сифіліс, герпес, бореліоз, гельмінтози та ін.).
  • ендокринних захворювань (цукровий діабет, патологія гіпофіза, захворювання щитовидної і паращитовидної залоз);
  •  комплекс знань з міждисциплінарної проблеми (проблеми головного болю і синдрому втрати свідомості охоплюють практично всі медичні спеціальності; розуміння їх етіопатогенезу допомагає лікарям в диференціальній діагностиці, формує клінічне мислення і алгоритм обстеження пацієнта).

Знання про ураження нервової системи при системних захворюваннях (червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія, ревматоїдний артрит, антифосфоліпідний синдром та ін.) дозволять освоїти лікарям ЗП-СМ матеріал курсу дерматовенерології, ревматології і терапії. Отримані знання про неврологічні прояви дегенеративно-дистрофічних уражень хребта допомагають в диференціальному діагнозі больових синдромів як гострих, так і хронічних, що стане в нагоді у вивченні таких дисциплін як терапія, хірургія, акушерство, гінекологія, урологія, стоматологія, отоларингологія та ін.). Окремою нішею «стоїть» вивчення курсу немедикаментозних методів лікування даної патології (рефлексотерапія, фізіотерапія, ЛФК).

Відповідно до вимог програми циклів підготовки лікарів ЗП-СМ у результаті вивчення дисципліни нервові хвороби лікар повинен знати:

  • симптоми і синдроми ураження нервової системи;
  • етіологію, патогенез, клініку, діагностику, лікування, реабілітацію та профілактику основних захворювань нервової системи;
  • фізикальні методи обстеження нервової системи;
  • основні додаткові методи обстеження неврологічних хворих;
  • лікарську тактику при невідкладних неврологічних станах;
  • організацію догляду за неврологічними хворими, принципи реабілітації та профілактики хвороб нервової системи.

Лікар повинен вміти:

  • провести розпитування та зібрати анамнез у неврологічного хворого;
  • досліджувати неврологічний статус;
  • виявити симптоми ураження нервової системи, встановити неврологічні синдроми, поставити топічний і попередній клінічний діагноз;
  • скласти план обстеження неврологічного хворого;
  • оцінити результати основних додаткових методів обстеження;
  • поставити клінічний діагноз основних неврологічних захворювань;
  • провести екстрене лікування невідкладних неврологічних розладів;
  • організувати догляд за неврологічним хворим;
  • здійснити реабілітацію та профілактику основних неврологічних захворювань.

Основні захворювання нервової системи, при яких лікар ЗП-СМ повинен поставити гаданий клінічний діагноз, призначити обстеження і лікування:

  • гострі порушення мозкового кровообігу (минуще порушення мозкового кровообігу, ішемічний інсульт, крововилив у мозок, субарахноїдальний крововилив);
  • гіпертензійний синдром при пухлинах головного мозку;
  • гостра черепно-мозкова і спінальна травми;
  • менінгіт, енцефаліт;
  • епілептичний статус;
  • міастенічні і холінергічні кризи;
  • мігренозний статус;
  • дифтерійна, порфірійна і гостра запальна демієлінізуюча (Гієн-Барре) полінейропатія;
  • радикулопатія і рефлекторні м'язові синдроми;
  • невропатія лицьового нерва;
  • невралгія трійчастого нерва;
  • оперізуючий герпес.


Лікар повинен набути навичок:

  • розпитування, збір скарг та анамнезу у неврологічного хворого;
  • дослідження неврологічного статусу:
  • визначення рівня свідомості;
  • дослідження рухової сфери: визначення обсягу, сили і темпу довільних рухів; дослідження тонусу м'язів і рефлексів; виявлення м'язової атрофії;
  • дослідження чутливості: больової, температурної, пропріоцептивної; виявлення парестезій, каузалгії;
  • дослідження функції черепних нервів;
  • дослідження координації: проба Ромберга, координаторні проби в кінцівках (пальце-носова, п'ятково-колінна, адіадохокінез);
  • дослідження менінгеальних симптомів;
  • дослідження вищих мозкових функцій: мови, читання, письма, рахунку, гнозису, праксису, пам'яті та інтелекту;
  • виявлення симптомів паркінсонізму;
  • дослідження вегетативних функцій: виявлення порушень терморегуляції, потовиділення, вазомоторних і трофічних розладів, ортостатичної гіпотензії, синдрому Рейно, порушення функції тазових органів;
  • дослідження хворого в коматозному стані, оцінка зіничних реакцій, виявлення вогнищевих неврологічних симптомів, проведення окулоцефалічних проб.

На підставі дослідження неврологічного статусу виявити неврологічні симптоми і синдроми, встановити топічний діагноз, поставити попередній клінічний діагноз.

Лікар повинен також знати показання та протипоказання до проведення додаткових клінічних та додаткових методів дослідження, вміти і трактувати їх результати:

  • люмбальна пункція і дослідження спинномозкової рідини;
  • краніографія і спондилографія;
  • електронейроміографія;
  • електроенцефалографія та методика дослідження викликаних потенціалів;
  • рентгенівська комп'ютерна томографія головного і спинного мозку, різних відділів хребетного стовпа, магнітно-резонансна томографія головного і спинного мозку і різних відділів хребетного стовпа, ангіографія, однофотонна емісійна комп'ютерна томографія;
  • ультразвукова доплерографія, ультразвукове дуплексне і триплексне сканування сонних і хребетних артерій, транскраніальна доплерографія;
  • ехоенцефалоскопія і реоенцефалографія.

В результаті, на підставі клінічного обстеження (з урахуванням додаткових методів обстеження) лікар повинен вміти поставити заключний клінічний діагноз при основних захворюваннях нервової системи. В разі необхідності, лікар ЗП-СМ повинен бути готовим провести екстрену діагностику і призначити лікування хворим при невідкладних неврологічних захворюваннях (ішемічному інсульті, крововиливах у мозок, субарахноїдальному крововиливі, гострій черепно-мозковій та спинальній травмі, епілептичному статусі, міастенічному і холінергічному кризі, менінгіті, енцефаліті); організувати догляд та реабілітацію неврологічного хворого, здійснити профілактику основних неврологічних захворювань.

 

ГЛАВНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ К ПРЕПОДАВАНИЮ НЕВРОЛОГИИ ВРАЧАМ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ - СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ


Свиридова Н.К., Сулик Р.В., Середа В.Г., Кусткова А.С.,

Пономаренко Ю.В.


Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, кафедра неврологии и рефлексотерапии


Резюме: в статье представлены учебно-педагогические мероприятия, которые разработаны и внедрены в практику коллективом кафедры неврологии и рефлексотерапии для улучшения подготовки врачей цикла «Общая практика-семейная медицина»

Ключевые слова: семейная медицина, неврология, преподавание.

 

Key Requirements for nervous system pathology Teaching fOR general practice - family medicine

 

SvyrydovaN.K., SulikR.V., SeredaV.G., KustkovaA.S., PonomarehkoY.V.

National Medical Academy of Postgraduate Education named P
.L. Shupyk, Department of Neurology and reflexology


Summary: In the article the educational and pedagogical measures designed and implemented in practice team of the Department of Neurology and reflexology to improve the training of physicians cycle "General practice and family medicine."
Keywords: family medicine, neurology, teaching

 

Оцените материал
(2 голосов)
Свиридова Наталья Константиновна

доктор медицинских наук, профессор, заведующая кафедрой неврологии и рефлексотерапии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика, главный внештатный специалист МЗ Украины по специальности "Рефлексотерапия". Занимается вопросами патологии цереброваскулярных и сердечно-сосудистых заболеваний, развивает область использования реабилитации и профилактики нервных заболеваний в медицинской практике.

Сайт: journal.nevrology.info/ Эл. почта Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии