Статьи

East european journal of neurology

East european journal of neurology

Адрес сайта: http://journal.nevrology.info/

Визначали розповсюдженість  стоматологічної патології (СП) у хворих з розсіяним склерозом (РС), з метою з’ясування особливостей її перебігу в аспекті коморбідності, виділення  спільних патофізіологічних механізмів та пошуку можливостей для оптимізації схеми комплексного лікування із  залученням методів акупунктрної (АП) діагностики та терапії. Було обстежено 197 хворих з РС з різними формами перебігу. Оцінювались клініко-демографічні характеристики хворих з РС у зв’язку з коморбідністю, визначався рівень   EDSS, ступень тяжкості втоми  (за FSS та ШАС), болю за шкалою ВАШ, проводилась шкальна оцінка стану зубів та пародонту,  синдромальна акупунктурна діагностика(САД) згідно з уявленнями традиційної китайської медицини (ТКМ), електропунктурна діагностика (ЕПД) за методом Накатані. 

Із обстежених нами 197 хворих з різними формами перебігу РС, одне чи декілька супутніх захворювань було в 98 (49,7%), жодного супутнього захворювання не було у 99 (50,3% ). У хворих з максимально вираженими порушеннями стану зубів і пародонту мала місце полікоморбідність: нефрологічні розлади поєднувались з  артрозами суглобів нижніх кінцівок, больовими поперековими синдромами та гастроентерологічною патологією

Ішемічний інсульт є важливою медико-соціальною проблемою, що обумовлено високою частотою захворюваності, інвалідизації та смертності населення. Наявність рухових, чутливих розладів, когнітивних та мовних порушень, як клінічних проявів ішемічного інсульту, корелює з великою частотою інвалідизації.

В статті висвітлені результати клініко-неврологічного обстеження 60 хворих з первинним і повторним ішемічним інсультом. Результати статистичної обробки матеріалу демонструють виразність неврологічних розладів, скарг, тривожних та когнітивних порушень у групі хворих з повторним ішемічним інсультом, у порівнянні з первинним.

В статті викладені результати клініко-неврологічного обстеження 105 хворих похилого та середнього віку з гіпертензівною енцефалопатією ІІ ступеню на тлі артеріальної гіпертензії. Доведена актуальність детального аналізу стану  хворих для визначення факторів ризику виникнення основних цереброваскулярних захворювань та дослідження когнітивних функцій хворих.

Нарушения мозгового кровообращения – являются важнейшей медико-социальной проблемой, что обусловлено их высокой частотой в структуре заболеваемости и смертности, а также значительными показателями инвалидизации населения. Выраженность когнитивного дефицита у больных с цереброваскулярной патологией в большей степени коррелирует не с обширными инфарктами, вызванными поражением крупных мозговых артерий, а с микроваскулярной патологией (микроинфарктами, множественными лакунарными инфарктами, микрокровоизлияниями), а также с церебральной атрофией, которая может быть следствием сосудистого поражения мозга и специфического нейродегенеративного процесса. Поскольку эффективность лечения выраженных когнитивных нарушений является сложной медицинской проблемой, то альтернативой может быть стратегия снижения развития когнитивных нарушений на начальных этапах заболевания и постепенного снижения их прогрессирования. В статье представлены характеристика, описание, результаты международных исследований применения составляющих, которые входят в комплексные растительные препараты Мемокор и Неокардил.

Найбільш тяжкою формою судинних захворювань головного мозку є інсульт. Захворюваність на інсульт в Україні становить близько 100-120 тис. випадків на рік. 40-50% хворих помирають протягом першого року після інсульту, а 80% тих, що вижили, залишаються інвалідами, залежними від оточуючих.

Головним фактором ризику інсультів є артеріальна гіпертензія, особливо нелікована, перепади артеріального тиску. Виникненню інсульту загрожує підвищення як систолічного, так і діастолічного тиску. Різке зниження артеріального тиску також може спричинити інсульт, особливо у людей похилого віку. Наступним по значимості фактором ризику інсульту є атеросклероз. Доведено, що провідну роль у патогенезі атеросклерозу відіграє дисліпідемія і, зокрема, підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності. Захворюваність атеросклерозом прямо пропорційна вмісту холестерину в крові.

У статті описаний клінічний випадок з практики – ведення пацієнта після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу. Описані методи обстеження та основна тактика лікування та реабілітації хворого з даною патологією.

Актуальність проблеми відновлення хворих, що перенесли інсульт зростаєз кожним роком це пов’язано з тим, що інсульт посідає одне з перших мысць серед головних причин інвалідизації населення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно у світі черепно-мозкові травми (ЧМТ) отримують близько 10 млн. осіб, з яких 1.5 млн. гинуть (9,0% всіх причин летальності), а ще 2.4 млн. стають інвалідами. Частота ЧМТ становить 1,8-5,4 на 100 тис. населення, за даними ВООЗ, щороку вона збільшується на 2%. В Україні щороку ЧМТ виникає майже у 100-200 тис. потерпілих, близько 1 млн. встановлюють інвалідність внаслідок ЧМТ. У 50-90% хворих після травми головного мозку (ГМ) зберігаються неврологічні симптоми або формуються нові неврологічні синдроми, що спричиняє втрату працездатності у 45% з них. Щороку в Україні від ЧМТ помирає 10-11 тис. громадян, відповідно смертність становить 2,4 випадку на 10 тис. населення (США – 1,8-2,2 на 10 тис. населення в рік).

Хвороби системи кровообігу (ХСК) посідають провідне місце у структурі загальної захворюваності, первинної інвалідизації та загальної смертності населення України. Атеросклероз є системним захворюванням великих і середніх артерій, викликаючи звуження просвіту в результаті накопичення ліпідів і волокнистого матеріалу між інтимою і медіальним шаром суднини. В основі атеросклерозу лежить запальна відповідь. Атеросклероз призводить до формування атеросклеротичної бляшки, яка поступово збільшується в розмірах і звужує просвіт судини. Артеріальна гіпертензія і атеросклероз є найпоширенішими з досліджуваних факторів ризику, які призводять до розвитку гострих порушень мозкового кровообігу.

В статті розглядаються питання фібриляції передсердь, що на сьогодні залишається найбільш поширеним порушенням ритму серця, до розвитку якого схильний кожен четвертий дорослий. Фібриляція передсердь у 5 разів збільшує ризик розвитку інсульту, тому необхідність використання ефективної та своєчасної антикоагулянтної терапії, яка б дозволила не тільки запобігти ризику розвитку гострого порушення мозкового кровообігу, а й забезпечила прийнятну безпеку у відношенні виникнення інтракраніальних геморагій, є актуальною та очевидною.