КЛІНІКО­НЕВРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ З ПОВТОРНИМ ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ
21 жовт. 2015

КЛІНІКО­НЕВРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ З ПОВТОРНИМ ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ

Микитей О.M.

Аспірант кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Резюме

Ішемічний інсульт є важливою медико-соціальною проблемою, що обумовлено високою частотою захворюваності, інвалідизації та смертності населення. Наявність рухових, чутливих розладів, когнітивних та мовних порушень, як клінічних проявів ішемічного інсульту, корелює з великою частотою інвалідизації.

В статті висвітлені результати клініко-неврологічного обстеження 60 хворих з первинним і повторним ішемічним інсультом. Результати статистичної обробки матеріалу демонструють виразність неврологічних розладів, скарг, тривожних та когнітивних порушень у групі хворих з повторним ішемічним інсультом, у порівнянні з первинним.

Ключові слова

Повторний ішемічний інсульт, артеріальна гіпертензія, неврологічний статус, когнітивні порушення.

Ішемічний інсульт є важливою медико­соціальною проблемою, що обумовлено високою частотою захворюваності, інвалідизації та смертності населення. В Україні щорічно реєструють 100–120 тис. нових випадків інсульту, при чому у 60 % хворих залишається виражений неврологічний дефіцит. Наявність рухових, чутливих розладів, когнітивних та мовних порушень, як клінічних проявів ішемічного інсульту (ІІ), корелює з великою частотою інвалідизації. Збільшення частоти випадків інсульту відбувається за рахунок збільшення поширеності основних факторів ризику, таких як вік і різні серцево­судинні події (інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь). За даними ряду авторів, вірогідність розвитку повторного ішемічного інсульту, у хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), збільшується в 10­15 разів і складає близько 30% (Burn J., 1994, Покровский А.В. і співавт., 2003, Парфенов В.А., 2005, Гусев Е.И., Скворцова В.И., 2007, Naylor A., 2008). Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, застосування новітніх принципів діагностики, лікування та профілактики, інсульт залишається однією з найактуальніших проблем сучасності.

Мета дослідження

Оцінити клініко­неврологічну характеристику та особливості когнітивних порушень у хворих з  повторним ішемічним інсультом.

Матеріали та методи дослідження

В основу роботи покладено результати обстеження 60 хворих, в тому числі 33 (55 %) чоловіків і 27 (45 %) жінок, з локалізацією вогнища в півкулі, стовбурі мозку і мозочку, підтвердженої за допомогою КТ/МРТ головного мозку. Залежно від встановленого діагнозу, хворі були розподілені на дві групи: перша група – 32 хворих з первинним ІІ; друга група – 28  хворих на повторний ІІ. В першу групу увійшло 18 (56,2 %) чоловіків, середній вік яких становив 63,7±1,4 років, і 14 (43,8%) жінок, середній вік яких становив 66,7±1,9 років. В другу групу увійшло 15 (53,6 %) чоловіків (середній вік 60,7±2,8 років) та 13 (46,4 %) жінок (середній вік 69,1±2,1 років). За статтю і віком групи хворих статистично не відрізнялись (р>0,05). Всі хворі на ішемічний інсульт (ІІ) перебували на стаціонарному лікуванні у ВРІТ та в неврологічному відділенні № 1 КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Лікування проводилося згідно Уніфікованого клінічного протоколу екстреної допомоги «Мозковий інсульт» (2013). Згідно з рекомендаціями ВООЗ ішемічний інсульт розглядався як повторний у пацієнтів після 28 дня від попереднього.

Критеріями включення в дослідження були: підтверджене за допомогою КТ/МРТ ГПМК по ішемічному типу, вік від 45 до 75 років, добровільна інформована згода на включення в дослідження. Критеріями виключення були: ІІ з важкістю неврологічного дефіциту по шкалі NIHSS ≤2 або ≥20 балів, геморагічний інсульт, епілепсія, цукровий діабет, супутня патологія в стадії загострення, онкологічні захворювання. Клінічне обстеження пацієнтів складалося з аналізу анамнестичних даних, об’єктивниго соматичного огляду, неврологічного статусу, загальноприйнятого набору лабораторних показників (клінічного та біохімічного аналізу крові, показників ліпідного та глікемічного профілю), нейровізуалізаційних методів (КТ\МРТ головного мозку).

Для клінічної діагностики використовувалась Шкала Національного Інституту здоров’я (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS)) (Brott T., Adams H.P. Jr., Olinger C.P. et al., 1989), за якою оцінювались основні вогнищеві і загальномозкові симптоми ГПМК.

Для оцінки когнітивних функцій використовувалась шкала Mini­Menthal State Examination (MMSE): відсутність когнітивних порушень відповідала 30­28 балам, наявність когнітивних розладів відповідала 27­24 балам, деменція легкого ступеню – 23­20 балам, деменція помірного ступеню – 19­11 балам, важка деменція відповідала 10­0 балам.

Для оцінки рівня тривоги була використана шкала Гамільтона (HАRS). Інтерпретація результатів проводилась наступним чином: 0­7 балів – відсутність тривожного стану, 8­19 – наявність симптомів тривоги, 20 балів і більше – тривожний стан.

 Математичну та статистичну обробку отриманих даних здійснювали на персональному комп’ютері з використанням пакету програм «Ехсеl» «STATISTICA» (Vегsіоn 7.0). Результати представлені у вигляді середньої (М), ± помилки середньої (m). Розходження вважали статистично достовірними при р≤0.05.

Результати та їх обговорення

Серед скарг, які були присутні у хворих обох груп при первинному огляді, найчастіше спостерігались (Таб.1): дифузний головний біль – у 48 (80 %) хворих, який виникав як один із перших проявів підвищення артеріального тиску (АТ), запаморочення відмічали 43 (71,7 %) хворих,  загальну слабкість – у 44 (73,3 %), слабкість у кінцівках – 40 (66,7 %), оніміння кінцівок – 39 (65 %), порушення сну відмічали 39 (65 %) пацієнтів, яке проявлялось порушенням ініціації, тривалості, консолідації або якості сну.

Таблиця 1

Частота і характер скарг пацієнтів з первинним і повторним ІІ

 Скарги

 Пацієнти з первинним ІІ  (n=32)  Пацієнти з повторним ІІ  (n=28)
 абс.  %  абс.  %
Дифузний головний біль 24 75 24 85,7
Запаморочення 22 68,8 18 64,3
Хиткість при ходьбі 8 25 8 28,6
Загальна слабкість 24 75 20 71,4
Слабкість в кінцівках 21 65,6 19 67,9
Оніміння кінцівок 19 59,4 20 71,4
Зниження пам'яті 16 50 24 85,7
Порушення мови 8 25 8 28,6
Порушення сну 17 53,1 22 78,6
Тривожність 14 43,8 20 71,4
Підвищення АТ 30 93,8 27 96,4

 

Артеріальна гіпертензія (АГ) була найчастішою серед скарг хворих обох груп і складала 93,8 % у пацієнтів з первинним ІІ і 96,4 % у пацієнтів з повторним інсультом. Відповідно до загальноприйнятої класифікації, АГ поділялась за рівнем артеріального тиску (АТ) на 3 ступені: І ст. – 140­159/90­99, ІІ ст. – 160­179/100­109 і ІІІ ст. –180/110 мм рт. ст. і більше. Серед хворих з первинним ІІ, АГ І ст. спостерігалася у 15 хворих (46,9 %), АГ ІІ ст. у 11 хворих (34,4 %), АГ ІІІ ст. виявлена у 6 хворих (18,8 %). У хворих з повторним інсультом АГ І ст. виявлена у 9 хворих (32,1 %), АГ ІІ ст. у 7 хворих (25 %), АГ ІІІ ст. виявлена у 12 хворих (42,9 %). Таким чином, аналізуючи вплив АГ на ризик розвитку ІІ, виявлено достовірне (p <0,05) збільшення АГ 3­го ст. у пацієнтів з повторним ІІ.

Дослідження неврологічного статусу проводилося за стандартною методикою. Оцінювались функції черепно­мозкових нервів (симетричність очних щілин, рухи очних яблук, зіничні реакції, ністагм, симетричність носо­губних та лобних складок). Досліджувались сухожильні, періостальні рефлекси, сила та тонус м’язів, патологічні рефлекси, рефлекси орального автоматизму, координаторні проби та чутливість.

Серед об’єктивних неврологічних симптомів у пацієнтів з ІІ переважали порушення конвергенції (65,6 % у пацієнтів з первинним ІІ і 67,9 % у пацієнтів з повторним ІІ), розлади чутливості (56,3 % і 64,3 % відповідно), патологічні симптоми (Бабінського, Штрюмпеля, Пуусеппа, Россолімо та ін.) були виявлені у 87,5 % хворих на первинний ІІ і у 96,4 % хворих на повторний ІІ, координаторні розлади (проба Ромберга, пальце­носова і п’ятково­колінна проби) – у 53,1 % і 60,7 % відповідно.

Дані неврологічного огляду (Таб.2) свідчать про більшу виразність та частоту неврологічних симптомів (парез, порушення конвергенції, розлади чутливості, симптоми орального автоматизму та координаторні порушення) у групі хворих з повторним ІІ, у порівнянні з первинним ІІ.

Таблиця 2

Частота об’єктивних неврологічних симптомів у пацієнтів з ІІ

 Неврологічні симптоми  Пацієнти з первинним ІІ  (n=32)  Пацієнти з повторним ІІ  (n=28)
 абс.  %  абс.  %
Порушення конвергенції 21 65,6 19 67,9
Ністагм 8 25 7 25
Парез 22 68,8 20 71,4
Розлади чутливості 18 56,3 18 64,3
Патологічні симптоми 28 87,5 27 96,4
Симптоми орального автоматизму 16 50 20 71,4
Координаторні порушення 17 53,1 17 60,7

 

За даними оцінки клініко­неврологічного статусу у хворих обох груп було виявлено наступні синдроми: цефалгічний (80 %), вестибуло­координаторний (66,7 %), пірамідний (91,7 %) та церебростенічний (65 %).

Тяжкість хворих з ІІ за шкалою NIHSS характеризувалась більш вираженим ступенем неврологічного дефіциту в групі пацієнтів з повторним ІІ, у порівнянні з пацієнтами з первинним ІІ.

У всіх обстежених хворих за допомогою КТ/МРТ було виявлено розташування вогнища в каротидному або вертебробазилярному басейні. ГПМК в басейні правої середньої мозкової артерії (СМА) перенесли 20 (33,3 %) пацієнтів, в басейні лівої середньої мозкової артерії –  25 (41,7 %) пацієнтів, в вертебробазилярному басейні (ВББ) – 15 (25 %) хворих (Рис.1). Розподілення хворих за локалізацією вогнища по групам статистично не відрізнялось (р>0,05).

Рисунок 1

Локалізація вогнища у пацієнтів з ІІ (%)

 

00031

 

При оцінюванні тривоги за шкалою Гамільтона, було показано, що переважна більшість тривожних розладів відмічається у хворих обох груп з локалізацією вогнища у правій СМА (28,1 % у пацієнтів з первинним ІІ і 35,7 % у пацієнтів з повторним ГПМК). Найменша частота тривожних розладів була відмічена при ураженні ВББ (Таб.3).

Таблиця 3

Характер розподілення хворих за шкалою Гамільтона для оцінки тривоги та лока лізацією вогнища

   Локалізація вогнища   Відсутність тривожного стану  
(0-7 балів) n/(%)
 Наявність симптомів тривоги  
(8-19 балів) n/(%)
Тривожний стан  
 (20 балів і більше) n/(%) 
 Первинний ІІ (n=32)  Ліва СМА 10 (31,3) 3 (9,4) 1 (3,1)
Права СМА 1 (3,1) 5 (15,6) 4 (12,5)
ВББ 7 (21,9) 1 (3,1) 0
 Повторний ІІ (n=28)  Ліва СМА 5 (17,9) 4 (14,3) 2 (7,1)
Права СМА 0 4 (14,3) 6 (21,4)
ВББ 7 (25) 0 0

 

За допомогою шкали MMSE досліджувались орієнтація, сприйняття, увага, рахунок, пам’ять та ін. За результатами оцінки когнітивних функцій у пацієнтів, було виявлено, що у 37,5 % хворих з первинним ІІ порушення когнітивних функцій виявлено не було, когнітивні розлади зустрічались у 59,4 % хворих, а деменція була виявлена у 3,1 % хворих. У групі пацієнтів з повторним ІІ в більшості випадків відмічалася деменція легкого ступеню (46,4 %), а відсутність когнітивних розладів – у 10,7 % (Рис.2).

Висновки

1. Клініко­неврологічна характеристика хворих обох груп продемонструвала варіабельність суб’єктивних симптомів хворих та об’єктивних неврологічних симптомів, а  результати статистичної обробки матеріалу показують виразність неврологічних розладів, скарг, тривожних та когнітивних порушень у групі хворих з повторним ішемічним інсультом, у порівнянні з первинним.

2. Повторні ІІ мають більше виражений неврологічний дефіцит, тяжчий перебіг, ніж первинні ІІ, в результаті чого набуває важливого значення оцінка факторів ризику, їх модифікація і, як наслідок, профілактика.

3. Наявність тривожних розладів у хворих з ІІ тісно пов’язана з локалізацією вогнища ГПМК, найчастіше, симптоми тривоги виникають при ураження правої СМА. Тривожні розлади частіше виникають при ГПМК в каротидному басейні (48,3 %), рідше – в ВББ (1,6 %).

4. В структурі когнітивних порушень, у пацієнтів з первинним ІІ переважають когнітивні розлади (43,8 % хворих), а у пацієнтів з повторним ІІ – деменція легкого ступеню (46,4 % хворих). Отже, повторний інсульт суттєво погіршує стан хворого, посилює рухові, координаторні порушення та збільшує ризик виникнення деменції.

Література

[1] Мищенко Т.С. Анализ состояния распространенности, заболеваемости и смертности от цереброваскулярных заболеваний в Украине / Т.С. Мищенко // Судинні захворювання головного мозку. – 2007. – № 3. – С. 2­4.

[2] Гехт А.Б. Ишемический инсульт: вторичная профилактика и основные направления фармакотерапии в восстановительном периоде // Consilium medicum. 2001. Т. 3, № 5. С. 227–232.

[3] Бачинская Н.Ю. Синдром умеренных когнитивных нарушений // Нейро News. ­ 2010. ­ № 2/1. ­ С. 12­17

[4] Makin SDJ, et al. Cognitive impairment after lacunar stroke: systematic review and meta­analysis of incidence, prevalence and comparison with other stroke subtypes // J Neurol Neurosurg Psychiatry. ­ 2013. ­ Vol.84. ­ Р. 893­900

[5] Карнацевич Ю.С. Повторный инсульт ­ прогнозирование и профилактика / Карнацевич Ю. С. // Медицинский журнал. ­ 2005. ­ № 4. ­ С. 61­65.

[6] 2015 AHA/ASA Guidelines for the Prevention of Stroke in Women A Statement for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association/[Cheryl Bushnell, Louise D. McCullough, Issam A. Awad et al.]. – 2015. – P. 1­45.

Клинико­неврологическая характеристика больных с повторным ишемическим инсультом

Микитей О.Н.

Аспирант кафедры неврологии и рефлексотерапии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика

Резюме

Ишемический инсульт является важной медико-социальной проблемой, что обусловлено высокой частотой заболеваемости, инвалидизации и смертности населения. Наличие двигательных, чувствительных расстройств, когнитивных и речевых нарушений, как клинических проявлений ишемического инсульта, коррелирует с большой частотой инвалидизации.

В статье освещены результаты клинико-неврологического обследования 60 больных с первичным и повторным ишемическим инсультом. Результаты статистической обработки материала демонстрируют выразительность неврологических расстройств, жалоб, тревожных и когнитивных нарушений в группе больных с повторным ишемическим инсультом, по сравнению с первичным.

Ключевые слова

Повторный ишемический инсульт, артериальная гипертензия, неврологический статус, когнитивные нарушения.

Clinical and neurological characteristics of patients with recurrent ischemic stroke

O.M. Mikitey

Аspіrant of Neurology and reflexology P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Educationn,

Summary

Ischemic stroke is an important medical and social problem, due to the high incidence of morbidity, disability and mortality. The presence of motor, sensory disorders, cognitive and language disorders as clinical manifestations of ischemic stroke is correlated with high frequency disability.

The article highlights the results of clinical and neurological examination of 60 patients with primary and recurrent ischemic stroke. The statistical processing of the material demonstrate the severity of neurological disorders, complaints, anxiety and cognitive disorders in patients with recurrent ischemic stroke, compared to the original.

Keywords

Recurrent ischemic stroke, hypertension, neurological status, cognitive impairment.

Rate this item
(1 Vote)
East european journal of neurology

Website: journal.nevrology.info/ Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Login to post comments